- подорожанин
- —————————————————————————————подорожа́ниніменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
подорожанин — а, ч. Той, хто подорожує … Український тлумачний словник
мандрівник — і/вника/, ч. Той, хто мандрує; подорожній, подорожанин. || Людина, що за характером своєї діяльності мусить часто мандрувати … Український тлумачний словник
подорожник — I а, ч. Придорожній бур ян звичайно з прикореневими листками та з безлистим стеблом і дрібними квітками, зібраними в колос; використовується в народній медицині. •• Снігови/й подоро/жник невеликий північний птах ряду горобиних. II а, ч., рідко.… … Український тлумачний словник
мандрівник — (той, хто мандрує, подорожує), мандрівець, подорожній, подорожанин, подорожник, пройдисвіт, обходисвіт, вояжер, піліґрим … Словник синонімів української мови
подорожний — ного, ч. Пр. Подорожанин, мандрівник … Словник лемківскої говірки